Безоглюка Ігор Анатолійович

Ігор Анатолійович Безоглюка
Національність-українець
Псевдо - Лівша, Базель
- український військовослужбовець, підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар орденів Богдана Хмельницького ІІ і III ступеня.
Народився 14 березня 1972 року в селі Володарка, Київської області. Зростав і навчався в місті Київ. Закінчив загальноосвітній навчальний заклад № 256, після чого вступив до Київського загальновійськового училища на курс розвідників, але в результаті реорганізації закінчував навчання в Одеському загальновійськовому училищі, випуск 1993 року.
Служив у 95-й повітряно-десантній бригаді, був курсовим офіцером в інституті Сухопутних військ, Науково-дослідному інституті Сухопутних військ та інших підрозділах.
2010 року звільнився з армії на пенсію за вислугою років.
2014 року став одним із співзасновників організації «Український Легіон» та «Білий вовк». У 2014 року неодноразово їздив у Піски та Авдіївку Донецької області з аєрозвідкою, а з травня 2015 року служив заступником командира полку ОЗСП «Азов» з бойової підготовки.
З вересня 2020 ролу проходив службу у 169 навчальному центрі «Десна» де розробив дві концепції тренувань інструкторів для навчань особового складу які прийняті на озброєння ЗСУ.
Під час повномасштабного вторгнення став командиром підрозділу протитанкістів 130-го батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони, згодом після реорганізації командиром роти вогневої підтримки (РВП) 130-го батальйону 241бригади ТРО.
Загинув 26 вересня 2022 року, під час підриву броньованої машини на ворожій міні у звільненій частині Харківської області.
У Ігоря Анатолійовича залишились дружина, син і донька, а також літня матір яка проживає в Димерській громаді. Під час окупації даної території перебувала в російському полоні із за відомої всім громадянської позиції сина і прийняття ним активної участі у політичному житті України.
Ігор Анатолійович все життя займався авіа моделюванням, був відомим в Україні авіамоделістом, мав велику колекцію авіамоделей.
Останній раз колекція виставлялась в музеї-діорамі «Лютіжський плацдарм» в Нових Петрівцях, звідки перед самим повномасштабним вторгненням була вивезена в Київську область де і була знищена окупантами під час окупації.
Похований Ігор Анатолійович в м Києві на Берковецькому кладовищі неподалік свого батька Безоглюка Анатолія Михайловича «Заслуженого енергетика України»