Мельниченко Ярослав Валерійович
Народився:
27 травня 1980 р.
Військові
Помер:
6 квітня 2024 р.
Додаткові фото
Біографія
Мельниченко Ярослав Валерійович
Народився 27 травня 1980 року в місті Київ
Позивний «Гучі», «GUCCI»
Військове звання -матрос, морська піхота 36 бригада 503 ОБМП
Проходив службу у в/ч А1275 номер обслуги 3 самохідно артилерійського 2 самохідного артилерійського взводу самохідно артилерійської батареї.
Доброволець
Брав участь у бойових діях: 2023 рік під містом Донецьк, 2023-2024 Херсонська область
Навчався в школі №160, школі №290, ліцей №17 м. Київ
Працював офіціантом в готелі «Камелот» м. Київ
Розлучений, залишись батьки: Ольга Леонідівна, Валерій Михайлович, діти: Каріна, Крістіна.
Зі слів побратимів «відповідальний , дуже добрий, чуйний, завжди піклувався про своїх побратимів.
Загинув 6 квітня 2024року поблизу села Інгулець Херсонської області від осколкового поранення голови з ураженням головного мозку.
Похований в м. Київ на лісовому кладовищі «Алея Слави».
Нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно), медаллю « Честь. Слава. Держава» (посмертно).
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області, м. Київ парк Партизанської Слави.
Рішенням Димерської селищної ради Ярославу Мельниченко присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.
Народився 27 травня 1980 року в місті Київ
Позивний «Гучі», «GUCCI»
Військове звання -матрос, морська піхота 36 бригада 503 ОБМП
Проходив службу у в/ч А1275 номер обслуги 3 самохідно артилерійського 2 самохідного артилерійського взводу самохідно артилерійської батареї.
Доброволець
Брав участь у бойових діях: 2023 рік під містом Донецьк, 2023-2024 Херсонська область
Навчався в школі №160, школі №290, ліцей №17 м. Київ
Працював офіціантом в готелі «Камелот» м. Київ
Розлучений, залишись батьки: Ольга Леонідівна, Валерій Михайлович, діти: Каріна, Крістіна.
Зі слів побратимів «відповідальний , дуже добрий, чуйний, завжди піклувався про своїх побратимів.
Загинув 6 квітня 2024року поблизу села Інгулець Херсонської області від осколкового поранення голови з ураженням головного мозку.
Похований в м. Київ на лісовому кладовищі «Алея Слави».
Нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно), медаллю « Честь. Слава. Держава» (посмертно).
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області, м. Київ парк Партизанської Слави.
Рішенням Димерської селищної ради Ярославу Мельниченко присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.