Федорук Олександр Анатолійович

Позивний «Федя»,
Народився 25.06.1972 р. в с. Стрільчинці Вінницької області,
Старший солдат, старший стрілець – оператор 1 стрілецького відділення 3 взводу 2 стрілецької роти в/ч А 7300,
Мобілізація добровільна з 24.02.2022 року,
Захист м. Києва, служба з літа 2022 до літа 2023 року під н.п. Мощун Київської області, Чорнобильська зона АЕС з 01.07.2023 року по жовтень 2023 року, з жовтня 2023 року по листопад 2023 року в Донецькій області.
Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з агресією російської федерації проти України, у заходах недопущення прориву сил противника на напрямку Андріївка-Курдюмівка та захоплення позиції ПВ «Титан» у листопаді 2023 року.
Освіта середня спеціальна, спеціальність : екскаваторщик, водій, крановщик, плиточник, сантехнік, електрик.
В мирному житті будував будинки від фундаменту до даху, вмів всі внутрішні роботи.
З 2013 року постійно проживав у с. Рудня-Димерська.
Одружений, діти повнолітні, за кордоном. Залишилась дружина.
Захоплювався риболовлею, музикою, любив співати.
Приймав активну участь в громадському житті с. Рудня-Димерська.
Спогади дружини Тетяни:
«Олександр був всебічно обдарованою людиною. Не маючи музичної освіти чудово грав на клавішних, струнних, духових, барабанних інструментах. Чудово танцював, завжди був душею компанії. Працьовитий, завжди мене оберігав від важкої роботи. Мав «велике» серце: дуже любив онуків, навіть чужі маленькі діти охоче йшли до нього, відчуваючи добру душу.
Відгукувався на прохання жителів зробити грубку, лежанку, мангальний комплекс, так як добре вмів це робити.
Завжди відгукувався на прохання допомогти в прибиранні сільських вулиць, кладовища, в інших роботах по благоустрою села, вагомий вклад зробив у благоустрій храму в с. Володимирівка Вишгородського району.
Мав мрію - ще хоча б раз сісти за барабанну установку, бо інші інструменти були більш-менш доступні, а професійні барабани - ні,… не судилося...»
Загинув 28.11.2023 року в районі н.п Курдюмівка Донецької області в бою під час оборони позиції «Титан» від вибуху міни. Загибель Олександра підтверджують двоє побратимів, про що записано в акті службового розслідування від 04.01.2024 року, завіреного начальником штабу заступником командира в/ч А7300 капітаном А. Дубовиком. На 11.03.2026 року тіло не поховане, офіційно вважається зниклим безвісти. Дружина написала заяву до Вишгородського суду про визнання Федорука О.А. загиблим.