Фоміних Анатолій Юрійович

Фоміних Анатолій Юрійович

Позивний (якщо був).
ФОМА

Дата і місце народження.
16.02.1972 р.н., м. Калінін

Військове звання.
Солдат

Посада і військова частина.
Водій 2-го відділення 2-го взводу 2-ої стрілецької роти військової частини А4081.

Участь у бойових діях (за період з 2022 року, а також вкажіть, якщо була участь в
АТО/ООС)
Брав участь у бойових діях з 2022, був учасником АТО з 2014 року

Мобілізація чи за контрактом (вкажіть деталі).
На 2-гий день повномасштабного вторгнення вступив до ТРО, а згодом підписав контракт з ЗСУ.

Участь у військових операціях (назва, дата, місце).
З 3.07.22 по 08.12.22 брав безпосередню участь у бойових діях у Харківській області. Два рази був у Бахмуті (з останнього не повернувся).

Освіта (школа, ліцей, вищий навчальний заклад, роки навчання, улюблені предмети, гуртки, секції, художня самодіяльність Київський коледж міського господарства Академії муніципального управління, 29.08.2003 – 26.05.2006

Професія, місце роботи у цивільному житті.
Працював водієм, займався господарством.

Сімейний стан, хто залишився (члени родини – батьки, діти,дружина/чоловік)
Одружений. Залишились мама, дружина і п’ятеро дітей

Хобі, захоплення
(спорт, мистецтво, музика, вірші, проза, малювання тощо).
За бажанням надайте творчі доробки, створені Героєм/Героїнею:
Обожнював природу, кожен рік організовував походи у Карпати з дітьми, любив прогулянки місцевим лісом, любив читати і займатися спортом.

Чи займався/лась громадянською діяльністю?
Чи брав/брала участь у політичному житті України?
З 2014 року їздив на Схід спочатку волонтером (брав участь у відбудові дитячого будинку у Слов’янську, їздив водієм швидкої з організацією лікарі без кордонів), потім як військовий капелан. Брав участь у Майдані.

Додатково: спогади рідних, друзів, побратимів, які розкривають особистість, риси характеру Героя/Героїні:
Для багатьох людей це була особиста втрата, друзі і побратими згадують його як веселого, патріотичного, сміливого, люблячого батька і чоловіка, в ньому було багато любові, говорив багато і емоційно, був прикладом щирості і доброти, ніколи не відмовляв у допомозі. Мав щиру глибоку віру, цитував Святе Письмо.

Додаткові відомості, які, на Ваш погляд, є важливими для Книги.
Його улюблений поет і виконавець власних пісень Владислав Бондарьков присвятив Анатолію вірш:

Цей злий і добрий світ,
Або ні злий, ні добрий,
Такий, що кожен схід
У ньому йде за обрій.
А ти ж бо, друже мій,
Був в цім житті, без міри
Завжди такий живий,
Що в смерть немає віри.
Ніч. Місяць уповні…
І таїна така ти
Тепер отут мені…
Лишилось лиш чекати.
(В.Бондарков)

Ще вірш, присвячений пам’яті Анатолію Фоміних

Як боляче сприймати такі звістки,
Коли злітають в небеса найкращі…
Коли лишаються без тата дітки, Коли це горе стає горем нашим.

Коли потішити сім’ю безсилі
Чи понести тягар біди на плечах…
Помолимось зі втіху й Божу милість
Для всіх родин і кожної малечі.

Нехай Господь обійме в цьому горі.
Нехай згори проллється дощ цілющий.
Нехай в пітьмі із неба світять зорі,
Щоб шлях знайти, що вкаже Всюдисущий.

Потіш Господь…Торкнися в кожній долі.
Будь Добрим Татом, щоб зростали в вірі
І зцілення пішли з небес від болю,
Що маєш тільки Ти один без міри.

Як боляче у цій війні шаленій
Втрачати рідних, де їм жити треба…
Такі шляхи Господні незбагнені…
Тати…найкращих кличе Бог у небо…

(Тетяна Мороз, 4 грудня 2023)

Дата і місце загибелі
27 листопада 2023р., с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області..

Обставини загибелі
(місце, умови, чи був/ла у полоні, чи було поранення)
Під час виконання бойового завдання, необхідного для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з агресією російської федерації проти України, у бою за нашу Батьківщину.

Місце поховання (населений пункт, кладовище)
с. Лісовичі, місцеве кладовище.