Коваленко Олексій Володимирович
Народився:
16 липня 1976 р.
Військові
Помер:
25 лютого 2022 р.
Біографія
Коваленко Олексій Володимирович
(16 липня 1976 – 25 лютого 2022)
Коваленко Олексій Володимирович народився 16.07.1976 с. Демидів.
Закінчив: Демидівську ЗОШ, та Харківську військову академію.
В цивільному житті був старший викладач кафедри РЕБ ЖВІ ім. С.П. Корольова.
Був різностороннім фахівцем , мав золоті руки.
Був порядним, розсудливим, різностороннє обдарованим фахівцем, талановитим педагогом.
Одружений. Залишились дружина Людмила Володимирівна, дочка Ірина 2006р.н., син Володимир 2009 р. н..
Військове звання: підполковник
Посада: старший викладач кафедри РЕБ ЖВІ ім. С.П. Корольова.
Брав активну участь в АТО 2016 рік.
Бра участь в бойових діях в Донецькій обл., оборона м. Київ.
Загинув 25.02.2022 поблизу м. Київ внаслідок обстрілу під час виконання бойового завдання.
Похований на Смолянському військовому кладовищів м. Житомир
Нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), відзнакою "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно)
Встановлено пам’ятник на місці поховання в м. Житомир, фото-банер на Алеї Слави в с. Демидів та с-щі Димер, створено куточок в музеї ЖВІ.
(16 липня 1976 – 25 лютого 2022)
Коваленко Олексій Володимирович народився 16.07.1976 с. Демидів.
Закінчив: Демидівську ЗОШ, та Харківську військову академію.
В цивільному житті був старший викладач кафедри РЕБ ЖВІ ім. С.П. Корольова.
Був різностороннім фахівцем , мав золоті руки.
Був порядним, розсудливим, різностороннє обдарованим фахівцем, талановитим педагогом.
Одружений. Залишились дружина Людмила Володимирівна, дочка Ірина 2006р.н., син Володимир 2009 р. н..
Військове звання: підполковник
Посада: старший викладач кафедри РЕБ ЖВІ ім. С.П. Корольова.
Брав активну участь в АТО 2016 рік.
Бра участь в бойових діях в Донецькій обл., оборона м. Київ.
Загинув 25.02.2022 поблизу м. Київ внаслідок обстрілу під час виконання бойового завдання.
Похований на Смолянському військовому кладовищів м. Житомир
Нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), відзнакою "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно)
Встановлено пам’ятник на місці поховання в м. Житомир, фото-банер на Алеї Слави в с. Демидів та с-щі Димер, створено куточок в музеї ЖВІ.