Салюта Олександр Олегович
Народився:
2 березня 1991 р.
Військові
Помер:
1 жовтня 2024 р.
Біографія
Салюта Олександр Олегович
Народився 2 березня 1991 року в селі Ясногородка Вишгородського району Київської області.
Був мобілізований до складу Збройних Сил України та став на захист України.
Служив у в/ч А1126 у званні солдата.
Брав участь у бойових діях на Покровському напрямку.
З 1998 по 2007 рік навчався у Ясногородській середній школі (нині Ясногородська гімназія Димерської селищної ради) Вишгородського району Київської області.
Після закінчення школи здобував освіту у Катюжанському професійно технічному училищі Вишгородського району Київської області.
Працював на різних підприємствах Вишгородського району, останнє місце роботи у Київському ЦСА на посаді сантехніка.
З родини у нього залишились мати і батько. Одружений не був.
Друзі та побратими згадують Олександра, як людину щиру, справедливу, чесну, компанійську, відкриту та з незламним характером. Він не прагнув слави чи нагород — завжди діяв за покликом совісті, роблячи те, що вважав правильним.
1 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув потрапивши під мінометний обстріл поблизу міста Новоградівка Покровського району Донецької області.
Отримав орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
Похований на сільському кладовищі у селі Ясногородка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Ясногородка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Олександру Салюті присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.
Народився 2 березня 1991 року в селі Ясногородка Вишгородського району Київської області.
Був мобілізований до складу Збройних Сил України та став на захист України.
Служив у в/ч А1126 у званні солдата.
Брав участь у бойових діях на Покровському напрямку.
З 1998 по 2007 рік навчався у Ясногородській середній школі (нині Ясногородська гімназія Димерської селищної ради) Вишгородського району Київської області.
Після закінчення школи здобував освіту у Катюжанському професійно технічному училищі Вишгородського району Київської області.
Працював на різних підприємствах Вишгородського району, останнє місце роботи у Київському ЦСА на посаді сантехніка.
З родини у нього залишились мати і батько. Одружений не був.
Друзі та побратими згадують Олександра, як людину щиру, справедливу, чесну, компанійську, відкриту та з незламним характером. Він не прагнув слави чи нагород — завжди діяв за покликом совісті, роблячи те, що вважав правильним.
1 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув потрапивши під мінометний обстріл поблизу міста Новоградівка Покровського району Донецької області.
Отримав орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
Похований на сільському кладовищі у селі Ясногородка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Ясногородка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Олександру Салюті присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.